Перша згадка про інь – ян була у класичній книзі «І Цзін».
Інь - ян включає розгляд всесвіту як єдиного цілого, а також як двох протилежних, але взаємозалежних аспектів. Найменше та найбільше можна віднести до інь -ян . Наприклад, небо - земля, чоловік - жінка, жар - холод, ліве - праве, світло - пітьма, перед - зад, твердий - м'який, північ - південь, схід - захід, верх - низ, швидкий - повільний, зростання - спадання, своєчасно – несвоєчасно, порожнеча – повнота і сприятливе – несприятливе – це відповідності інь – ян . Теорія інь – ян ділить будь-яку ситуацію на дві частини; кожна частина невіддільна від своєї протилежності. Наприклад, має бути ліве, щоб мати праве, має бути сильне, щоб мати слабке, і переднє, щоб мати заднє; це дві окремі сутності, а дві сторони однієї й тієї ж ситуації. Інь - ян - це модель, яка розглядає ситуацію як складається з двох частин і одночасно існує як одне нерозривне ціле. Ця динаміка є невід'ємною частиною розуміння інь-ян .
Основне застосування теорії інь - ян засноване на тому, що ян представляє фазу зростання або розширення, а інь - фазу спаду та зменшення. Щоденний цикл сонячного світла та темряви, а також річний цикл чотирьох сезонів є прикладами природних циклів розширення та зменшення. Схід сонця становить стадію розширення, а нічний час відбиває стадію зниження. Весна та літо відображають цикл зростання, а осінь та зима – цикл спаду, зменшення. Все життя протікає через цю базову модель зростання та спаду. Кожне розширення веде до спаду, що призводить до іншого розширення та спаду у нескінченному циклі. У таблиці 2.1 наведено основні відповідності інь-ян .
Для замовлення покупки даної книги або відеоуроку
Вам необхідно звернутися за контактними телефонами.
.png){kind=logo}